ЛЮДИНА Є ГРІШНОЮ

«бо всі згрішили, і позбавлені Божої слави» (До Римлян 3:23)

Більшість людей розуміють, що вони грішники, але не розуміють, що вони позбавлені за це «слави Божої» - відлучені від Бога і не мають вічного життя. «Бо заплата за гріх смерть» (До Римлян 6:23). Мається на увазі духовна смерть, коли після смерті душа йде страждати в пекло, місце вічної муки без всякої надії на порятунок. Ніщо нечисте не увійде в Царство Боже, в Його святу присутність: «І не ввійде до нього ніщо нечисте, ані той, хто чинить гидоту й неправду...» (Об'явлення 21:27)

Деякі кажуть, що вони не грішники. Вони не розуміють природи гріха. Гріх є порушенням закону Божого і включає такі вади, як брехня, похоть, пожадливість, обман, невірність, злобу, погані думки, недобрі наміри і багато іншого... Коли ми думаємо про гріх, ми в основному думаємо про вбивство, пограбування, крадіжки, згвалтування і т.д. Але Біблія вчить нас, що гріхом є все, що порушує Божі заповіді не тільки на ділі, а й у думках або словах. Причому, ми здійснюємо гріх не тільки тим, що ми порушуємо Божі заповіді словом, думкою або вчинком, але і тим, що не робимо те, що Бог наказує нам робити. Наприклад, не читаємо Біблії, не любимо своїх ближніх. Біблія говорить, що все це є гріхом.

Давайте уявимо, що людина грішить тільки десять разів на день або навіть п'ять, нехай навіть три рази. Така людина буде просто ангелом в тілі. Припустимо, що до нього приходять злі думки, гнів, роздратування не частіше, ніж три рази на день - така людина вважається цілком пристойною, чи не так? Але навіть якщо він буде таким хорошим, то за рік він здійснить більше тисячі гріхів. А якщо він доживе до сімдесяти років, число його гріхів складе більше 70 тисяч. Поміркуємо, який вирок виніс би наш людський суд людині, що зробила 70 тисяч злочинів? Але Божий суд справедливіше людського!

Людина не тому грішна, що вона грішить, а навпаки, вона грішить, тому, що вона грішна. Гріх лежить в природі людини.

І З ЦІЄЇ ПРИЧИНИ ЛЮДИНА НЕ МОЖЕ СПАСТИ СЕБЕ САМА

Людина не може запропонувати Богу свої добрі справи або релігійні ритуали в якості «квитка, або перепустки на Небеса». Тому що, роблячи добрі справи, людина все ще залишається грішником. Не можна приготувати омлет з п'яти свіжих і одного тухлого яйця, подати гостям і вважати, що це можна їсти. Тим більше ми не можемо розраховувати, що Богу буде до вподоби наше життя, де є багато хороших з людської точки зору сторін, але все ж таки досить одного - непорядної думки або вчинку. Біблія говорить: «Бо хто всього Закона виконує, а згрішить в одному, той винним у всьому стає.» (Якова 2:10). Якщо ми хочемо потрапити в Царство Небесне за заслуги в нашому житті, то від нас вимагається досконалість тобто жодного гріха (слово "гріх", перекладається як "промах")! «Отож, будьте досконалі, як досконалий Отець ваш Небесний!» (Від Матвія 5:48). Божа воля вимагає від нас постійного абсолютного послуху Йому, а саме цим ми часто нехтуємо. Таким чином, нам нічим заплатити за вічне життя.

Уявіть, що між нами і Небесами велика прірва, і ми стоїмо на її краю, а ззаду невблаганно наближається небезпека - смерть. Рано чи пізно ми всі помремо. Хтось спробує перестрибнути на той берег, але оскільки світовий рекорд з стрибків у довжину близько 9 метрів, то одні стрибнуть далі, інші ближче, але все одно всі впадуть у прірву, ніхто своїми силами не зможе досягти Небес.

Тепер Ви розумієте, чому нікому неможливо заробити собі місце на Небесах добрими справами?

Це стане більш зрозуміло, якщо ми подивимося, що Біблія говорить про

БОГА