У Писанні слово «пекло» використовується для перекладу трьох різних слів:

«Геєна» (грецьке): місце покарання «А Я вам кажу, що кожен, хто гнівається на брата свого, підпадає вже судові. А хто скаже на брата свого: рака, підпадає верховному судові, а хто скаже дурний, підпадає геєнні огненній.» (Матв.5:22) «Коли праве око твоє спокушає тебе, його вибери, і кинь від себе: бо краще тобі, щоб загинув один із твоїх членів, аніж до геєнни все тіло твоє було вкинене.» (Матв.5:29) «І не лякайтеся тих, хто тіло вбиває, а душі вбити не може; але бійтеся більше того, хто може й душу, і тіло вам занапастити в геєнні.» (Матв.10:28) «І язик то огонь. Як світ неправости, поставлений так поміж нашими членами, язик сквернить усе тіло, запалює круг життя, і сам запалюється від геєнни.» (Як.3:6)

«Гадес» (грецьке): місце розташування мертвих «А ти, Капернауме, що до неба піднісся, аж до аду ти зійдеш. Бо коли б у Содомі були відбулися ті чуда, що в тобі вони стались, то лишився б він був по сьогоднішній день.» (Матв.11:23) «І кажу Я тобі, що ти скеля, і на скелі оцій побудую Я Церкву Свою, і сили адові не переможуть її.» (Матв.16:18) «І, терплячи муки в аду, звів він очі свої, та й побачив здаля Авраама та Лазаря на лоні його.» (Лук.16:23) «Бо не позоставиш Ти в аду моєї душі, і не даси Ти Своєму Святому побачити тління!» (Дiї.2:27)

«Шеол» (єврейське): могила «Попрямують безбожні в шеол, всі народи, що Бога забули,» (Пс.9:17) «Бо Ти не опустиш моєї душі до шеолу, не попустиш Своєму святому побачити тління!» (Пс.16:10)

Є люди, які згодні з тим, що пекло є місцем покарання, однак вони вірять, що покарання буде знищено (скасовано) - воно буде неусвідомлюване. Вони не можуть уявити, що покарання нечестивих (грішників) буде усвідомлено ними і буде тривати вічно. Якщо ці люди мають рацію, тоді така людина, як Адольф Гітлер, що має відповідальність за смерті мільйонів людей, зараз несе «покарання» просто у вигляді вічного сну. Його доля - просто повернутися в стан небуття, в якому він перебував до того, як народився на світ, і в якому він навіть не знає, що несе покарання.

Однак Писання малює нам зовсім іншу картину. Багата людина, що опинилася в пеклі (Від Луки 16:19-31), була у свідомому стані. Він був у стані відчувати біль, відчувати спрагу і переживати каяття. Він не спав у могилі; він перебував у місці мук.

Біблія описує долю неспасенних, використовуючи такі всиляющі жах слова, що наведені нижче:

  • «а одні на наруги, на вічну гидоту» (Данііл 12:2)
  • «мука вічна» (Від Матвія 25:46)
  • «плач там і скрегіт зубів!» (Від Матвія 24:51)
  • «у вогні невгасимім» (Від Луки 3:17)
  • «лютість та гнів. Недоля та утиск» (До Римлян 2:8,9)
  • «кару приймуть, вічну погибіль від лиця Господнього» (2-е Фессалоникийцам 1:9)
  • «вічного огню... морок темряви бережеться повік.» (Іуда 7, 13)

Одкровення 14:10,11 розповідає нам про остаточну, вічної долі грішника: « буде мучений в огні й сірці... А дим їхніх мук підійматиметься вічні віки. І не мають спокою день і ніч».

Нам не доставляє задоволення докладно говорити про муки в пеклі. Однак це реальне місце.

Повернутися назад.